Римские древности

Кн. IV, гл. 54

Дионисий Галикарнасский. Римские древности. В 3 томах. Т. 1. Перевод с древнегреческого Н. Г. Майоровой. Ответственный редактор И. Л. Маяк. М., Издательский дом «Рубежи XXI», 2005.
Dionysii Halicarnasei Antiquitatum Romanarum. Ed. C. Jacoby. Teubner, 1888.
СКРЫТЬ ГРЕЧЕСКИЙ ТЕКСТ
1 2 3
  • 54. Так как стыч­ки про­ис­хо­ди­ли непре­рыв­но, и те и дру­гие были вынуж­де­ны, обне­ся сте­на­ми укреп­ле­ния на сво­ей терри­то­рии, поста­вить в них стра­жу, чтобы дать убе­жи­ще зем­ледель­цам. Напа­дая из них спло­чен­но на шай­ки раз­бой­ни­ков или высмот­рев какую-нибудь отко­лов­шу­ю­ся часть боль­шо­го вой­ска, бес­по­рядоч­ную из-за пре­зре­ния к про­тив­ни­ку, как обыч­но быва­ет при сбо­ре фура­жа, они их уни­что­жа­ли. Им при­шлось все неукреп­лен­ные части горо­дов, кото­рые мож­но было с лег­ко­стью захва­тить при помо­щи лест­ниц, обне­сти сте­на­ми и рва­ми, так как боя­лись вне­зап­ных напа­де­ний друг дру­га.
  • (2) Осо­бен­но же в этом пре­успел Тарк­ви­ний, кото­рый укре­пил, при­влек­ши мно­же­ство рабо­чих рук, часть окруж­но­сти горо­да, что обра­ще­на к габий­цам, рас­ши­рив ров, повы­сив сте­ны и раз­ме­стив близ­ко друг от дру­га баш­ни: ведь каза­лось, что город был наи­мень­ше укреп­лен имен­но с этой сто­ро­ны, в то вре­мя как по всей осталь­ной окруж­но­сти был доста­точ­но надеж­но защи­щен и труд­но­до­сту­пен для вра­гов.
  • (3) И, что обыч­но слу­ча­ет­ся со все­ми горо­да­ми в затяж­ных вой­нах, когда из-за непре­рыв­ных вра­же­ских набе­гов зем­ля опу­сто­ша­ет­ся и не при­но­сит пло­дов, уже гро­зи­ли насту­пить как нехват­ка вся­ко­го про­до­воль­ст­вия у тех и у дру­гих, так и жут­кое отча­я­ние по пово­ду буду­ще­го. Но нуж­да в самом необ­хо­ди­мом тяже­лее дави­ла на рим­лян, неже­ли на габий­цев, и бед­ней­шие из них, боль­ше всех стра­дая, нача­ли думать, что сле­ду­ет заклю­чить дого­вор с габий­ца­ми и завер­шить вой­ну на тех усло­ви­ях, кото­рые те поже­ла­ли бы.
  • 54. συ­νεχῶς δὲ τού­των γι­νομέ­νων ἠναγ­κά­ζον­το ἀμφό­τεροι τῆς χώ­ρας ὅσα ἦν ἐρυμ­νὰ τει­χίζον­τες φρου­ρὰν ἐν αὐτοῖς κα­θισ­τά­ναι κα­ταφυ­γῆς τῶν γεωρ­γῶν ἕνε­κα· ὅθεν ὁρμώ­μενοι τά τε λῃστή­ρια, καὶ εἴ τι ἀποσ­πασθὲν ἴδοιεν μέ­ρος ὀλί­γον ἀπὸ πολ­λοῦ στρα­τοῦ καὶ οἷα εἰκὸς ἐν προ­νομαῖς ἀσύν­τακτον διὰ κα­ταφ­ρό­νη­σιν, κα­τιόν­τες ἀθρόοι διέφ­θει­ρον· καὶ τῶν πό­λεων ὅσα ἦν ἐπί­μαχα καὶ ῥᾴδια ληφ­θῆ­ναι διὰ κλι­μάκων ἐξοικο­δομεῖν τε καὶ ἀπο­ταφ­ρεύειν δε­δοικό­τες τὰς αἰφνι­δίους ἀλλή­λων ἐφό­δους.
  • [2] μᾶλ­λον δ᾽ ὁ Ταρ­κύ­νιος περὶ ταῦτ᾽ ἐνερ­γὸς ἦν καὶ τῆς πό­λεως τὰ πρὸς τοὺς Γα­βίους φέ­ρον­τα τοῦ πε­ριβό­λου διὰ πο­λυ­χει­ρίας ἐξω­χυροῦ­το τάφ­ρον ὀρυ­ξάμε­νος εὐρυ­τέραν καὶ τεῖ­χος ἐγεί­ρας ὑψη­λότε­ρον καὶ πύρ­γοις διαλα­βὼν τὸ χω­ρίον πυκ­νο­τέροις· κα­τὰ τοῦ­το γὰρ ἐδό­κει μά­λισ­τα τὸ μέ­ρος ἡ πό­λις ἀνώ­χυρος εἶναι, πάν­τα τὸν ἄλ­λον πε­ρίβο­λον ἀσφαλὴς ἐπι­εικῶς οὖσα καὶ δυσπρό­σι­τος.
  • [3] ἔμελ­λε δ᾽, ὃ πά­σαις φι­λεῖ συμ­βαίνειν ταῖς πό­λε­σιν ἐν τοῖς μακ­ροῖς πο­λέμοις δῃουμέ­νης διὰ τὰς συ­νεχεῖς τῶν πο­λεμίων εἰσβο­λὰς τῆς γῆς καὶ μη­κέτι τοὺς καρ­ποὺς ἐκφε­ρούσης, σπά­νις ἁπά­σης τρο­φῆς ἐν ἀμφο­τέραις ἔσεσ­θαι καὶ δεινὴ περὶ τοῦ μέλ­λον­τος ἀθυ­μία· κά­κιον δὲ τοὺς Ῥω­μαίους ἐπίεζεν ἢ τοὺς Γα­βίους ἡ τῶν ἀναγ­καίων ἔνδεια, καὶ οἱ πε­νέσ­τα­τοι αὐτῶν μά­λισ­τα κάμ­νον­τες ὁμο­λογίας ᾤον­το δεῖν ποιήσασ­θαι πρὸς τοὺς Γα­βίους καὶ τὸν πό­λε­μον ἐφ᾽ οἷς ἂν ἐκεῖ­νοι θέ­λωσι διαλύ­σασ­θαι.
ИСТОРИЯ ДРЕВНЕГО РИМА
1496002023 1496002029 1496002030 1496004055 1496004056 1496004057